Сокровища Толстой могилы

В 1971 годах близ города Орджоникидзе на Украине был раскопан один из самых больших кладов современности — Толстая Могила. Мой отец был привлечен для охраны и рассказывал, что золотые изделия вывозились БелАЗами. Он, когда обходил уже очищенные помещения нашел в углу прикопанные золотые бляшки. Похоже, кто-то из археологов не выдержал испытания золотом и припрятал их для себя. Отец честно сдал найденное, а через много лет жалел — говорил, что красоты бляшки были необычайной.

Сокровища Толстой могилы

…Высятся в степях молчаливые курганы, насыпанные еще в седую старину. Охраняют ревностно тайны жизни, шумевшей когда-то на земле украинской. Большое строительство идет во всех уголках нашей республики, и много степных могил может сравняться с землей или навсегда остаться на дне моря, созданного человеком. Ежегодно Институт археологии Академии наук УССР отправлял в эти места научные экспедиции, и каждый археологический сезон приносил новые интересные находки. Особенно плодотворными оказались раскопки скифских курганов — археологических памятников кочевого населения, проживавшего на юге Украины в 7—2 в. до н. э. С именем скифов в Северном Причерноморье связано начало эпохи железа. Скифам принадлежит создание первого классового государства на территории Украины. Археологические памятники отображают расслоение населения скифского государства, на одном полюсе которого находились рабы и беднота, на другом — цари и аристократическая верхушка, в руках которой сосредоточивались баснословные богатства.

В 6 в. до н. э. скифы вели оживленную торговлю с греками. Скифская культура ощутила на себе влияние древнегреческой цивилизации. На основе столкновения двух культур в причерноморских степях возникло оригинальное искусство, которое исследователи называют скифо-античным. Наивысшего расцвета Скифия достигла в 4 в. до н. э. К этому времени относятся достопримечательные скифские памятники — курганы Куль-Оба, Чертомлык и Солоха, раскопанные в дореволюционное время. Шедевры золотых дел мастеров, обнаруженные в этих курганах, известны всему миру. В 1971 году экспедицией Института археологии в окрестностях г. Орджоникидзе Днепропетровской области был исследован скифский царский курган 4 в. до н. э. — Толстая могила.

Под почти 9-метровой насыпью обнаружены две гробницы — центральная, в которой был похоронен один из могущественных скифских властителей, и боковая, где были найдены скелеты царицы и ее малолетнего сына. Обе могилы имели вид просторных грунтовых склепов, к которым вели вертикальные входные ямы глубиной 8,5 м и 6,5 м. Центральная могила была ограблена еще в старину. Исследователи обнаружили разбросанные кости мужского скелета, обломки оригинального железного панциря, наборы бронзовых наконечников стрел, втулку булавы, серебряные сосуды, около 700 золотых украшений одежды и оружия покойного. Исходя из верований в загробную жизнь, скифы дожили покойнику в могилу все, что могло ему пригодиться в дальней дороге. В коридоре, соединяющем входной колодец со склепом (туда грабители не проникли), был найден скелет слуги, а также глиняная и бронзовая посуда. Возле самого спуска в склеп лежали, вероятно, самые драгоценные вещи, положенные властителю для какого-то торжественного случая: украшенный золотом бунчук, железный меч в окованных золотом ножнах и большое золотое нагрудное украшение — пектораль весом 1150 г. Ножны меча украшены сценами борьбы зверей, рукоятка — изображениями животных и мифологическими сценами. Все образы необычайно реалистичны, исполнение их удивительно четкое и рельефное. Пектораль относится к лучшим образцам скнфо-античного искусства, когда-либо обнаруженным в Северном Причерноморье. Луноподобное поле разделено на три яруса. В нижнем размещены скульптурные изображения животных. В центре композиции — три сцены борьбы коня с двумя грифонами. Обессиленное животное еще старается устоять, на губах и в глазах — боль и отчаяние. Слева и справа от этих групп изображены борьба кабана и оленя с леопардом и львом, погоня собаки за зайцем, два мирных кузнечика — извечные символы поля. Средний ярус заполняют декоративные растительные мотивы, в которые естественно вписываются пять скульптурок птиц. Самого большого совершенства древний гений достиг в изображении сцен из жизни скифов, помещенных в верхнем ярусе. В центре его двое обнаженных до пояса мужчин шьют рубашку из овечьей шкуры. По бокам стоят домашние животные. Между ними — два юных скифа доят овец.

Восточнее центральной гробницы обнаружены две конские могилы с захоронением шести лошадей. Сбруя их пышно отделана золотыми, серебряными и бронзовыми украшениями. Коней на том свете должны были обслуживать трое насильственно убитых слуг.

Боковая могила осталась неразграбленной. Это первое за последние 60 лет скифское царское захоронение, которое обнаружено неразрушенным. Одежда женщины и ребенка поражает богатством — она почти сплошь была обшита золотыми пластинками с изображением растительных и животных мотивов. Среди золотых украшений царицы — массивная литая гривна, украшенная высокохудожественными фигурками львов, которые охотятся на молодого оленя, височные подвески с изображениями богини, сидящей на троне, три широких браслета, 11 перстней. Подобные украшения, но несколько проще, обнаружены и в захоронении ребенка.

Знатных покойников сопровождали на тот свет четверо убитых слуг. У входов в могилу стояли колеса от разобранных катафалков, в отдельной хозяйственной нише — бронзовый котел и сковородка. Над одной из входных ям обнаружен большой набор бронзовых украшений от погребального кортежа. Среди них — шесть ажурных бронзовых наверший от хоругвей, украшенных стилизованными изображениями оленей и грифонов. Находки Толстой могилы — еще одно убедительное свидетельство высокого уровня материальной культуры всей степной Скифии. Найденные материалы являются очень интересным источником для изучения быта, хозяйства, искусства, обычаев, социального строя и истории скифского общества в один из самых сложных периодов его существования.

БОРИС МОЗОЛЕВСКИЙ

TREASURES OF TOVSTA TUMULUS

Here and there in the Ukrainian steppes loom silent tumuli vigilantly guarding under their earthen bodies the mysteries of life which seethed millenniums ago in Ukraine. Large-scale construction is going on in all parts of our Republic today, and the tumuli are threatened to disappear from the face of the earth or be inundated by the waters of man-made seas. Every year the Institute of Archeology under the Ukrainian Academy of Sciences organizes special expeditions to study the tumuli which happen to be on the construction sites. During the past few years arche-ologists have unearthened many valuable artifacts from the burial mounds of the Scythians who inhabited the southern part of present-day Ukraine from the 7th to the 2nd centuries В. C.

The Scythians lived in the northern maritime regions of the Black Sea already in the Iron Age. They were the first to establish a class society and state in the territory of Ukraine. Scythian archeologi-cal monuments reflect the deep-going property and social stratification within their society which was comprised, on the one hand, of slaves and the poor, and, on the other, of Kings and a powerful nobility within whose hands incredible wealth was concentrated.

In the 6th century В. C. the Scythians maintained lively trade with the Greeks. Scythian culture fell under the influence of the ancient Greek civilization. As a result of reciprocal cultural intercourse, there appeared what modern researchers call an antique Scythian culture in the Black Sea maritime regions. Scythia reached its peak of might in the 4th century В. C. From that period date the most valuable and world-famous gold artifacts and archeological monuments found in the Scythian barrows of Kul-Oba, Chertomlyk and Solokha. In 1971, an expedition of the Institute of Archeology excavated and investigated the finds from a Scythian entombment of the 4th century В. C.— the Tovsta Tumulus — by the city of Ordzhonikidze in Dnipropetrovsk Region. Under the 9-meter high mound were discovered two tombs — the central tomb where a Scythian King was buried, and a side tomb where the King’s wife and young son were interred. Both tombs had the appearance of a spacious earthen crypt, to which led two vertical entrance shafts — 8.5 meters and 6.5 meters deep.

The central tomb was pillaged in olden times. In it, the archeologists found scattered bones of a male skeleton, fragments of an original iron cuirass, a set of bronze arrowheads, a mace socket, silver vessels, and close to 700 gold adornments from arms and dresses. The Scythians believed in life in the other world and put in the grave of the deceased everything he might need during the journey to it. In a corridor linking the entrance shaft (the looters did not manage to get to this place) with the crypt, a skeleton of a servant was found, along with earthenware and bronze dishes. By the descent into the crypt the archeologists found perhaps the most valuable objects left with the deceased for some ceremonial occasion — a gold adorned bunchuk (staff with horsetails), an iron sword, a scabbard embossed in sheet gold, and a large gold crescent-shaped necklace— pectoral — weighing 1,150 grams. The scabbard is adorned with scenes of fighting animals, and the sword hilt with animal motifs and mythological scenes. All the images are extraordinary realistically represented and are subtly executed in relief.

The pectoral is one of the best specimens of antique Scythian art ever found in the northern maritime regions of the Black Sea. Its crescent is divided into three bands of ornaments. The lower band features sculptured representations of animals. Its central part has three scenes of two griffins attacking a horse. The overpowered animal tries to get onto its feet; its lips and eyes are contracted in pain and despair. On the left and right of these scenes are figures of a boar and deer gripped in combat with a lion and leopard, a pack of hounds chasing a hare, and two grasshoppers — the recurrent symbol of the free steppe expanses in Scythian art. The middle band is made up of decorative floral motifs intrinsically incorporating five plastic figures of birds. The exquisite workmanship of the craftsman who made the pectoral is best of all evident in the upper band with the scenes from the life of the Scythians. In. its central part are two men stripped to the waist, sewing a shirt of sheep skin. They are flanked by domestic animals. In between them are two young Scythians milking sheep.

To the east of the central tomb two entombments with six horses were found. Their trapping was lavishly decorated with gold, silver and bronze adornments. In the other world the horses were to be tended by three grooms whose bodies were also placed it the tumulus. The side tomb survived into modern times intact. This is the first unpillaged royal entombment found during the past sixty years. The dress of the Queen and her child was strikingly sumptuous — it was literally covered from top to bottom with sewn-on gold plates featuring floral and animal motifs. The Queen’s objects of personal adornment included a massive moulded grivna (torque) with figures of lions chasing a young deer, temple pendants with a representation of an enthroned Goddess, three broad bracelets, and 11 rings. Similar, but simpler adornments were discovered in the child’s entombment.

The noble deceased were supposed to be accompanied to the other world by four killed servants. By the entrance to the tomb stood the wheels of a disassembled hearse, and in a separate niche were domestic utensils — a bronze cauldron and pan. Above one of the entrance shafts was found a large set of bronze articles of the burial train, including six open-work gonfalon tops covered with stylized figures of deer and griffins.

The finds of the Tovsta Tumulus are yet another convincing proof of the high level of Scythian culture of the steppe regions. The artifacts are a very valuable source for the study of the life, crafts, arts, mores, social structure and history of the Scythian society during one of its most complex periods of existence.

BORIS MOZOLEVSKY

СКАРБИ ТОВСТОЇ МОГИЛИ

…Височіють в степах мовчазні кургани, насипані ще у сиву давнину. Зберігають ревно таємниці життя, що буяло колись на землі українській. Велике будівництво іде в усіх кутках нашої республіки, і багато степових могил може зрівнятися з землею або назавжди лишитися на дні моря, створеного людиною. Щорічно Інститут археології Академії наук УРСР відправляє в ці місця наукові експедиції, і кожний археологічний сезон приносить нові цікаві знахідки. Особливо плідними за останні роки виявилися розкопки скіфських курганів — археологічних пам’яток кочового населення, що мешкало на півдні України протягом 7—2 ст. до н. е. З іменем скіфів у Північному Причорномор’ї пов’язується початок доби заліза. їм належить і створення першої класової держави на території України. Археологічні пам’ятки відбивають глибоке майнове і соціальне розшарування населення скіфського суспільства, на одному полюсі якого знаходилися раби та біднота, на другому — царі й аристократична верхівка, що тримала в своїх руках неймовірні багатства. В 6 ст. до н. е. скіфи вели жваву торгівлю з греками. Скіфська культура зазнала впливу давньогрецької цивілізації. На основі зіткнення двох культур в причорноморських степах виникає оригінальне мистецтво, яке серед дослідників набуло назви скіфо-антично-го. Найвищого розвитку Скіфія досягла в 4 ст. до н. е. До цього часу належать найвизначніші скіфські пам’ятки — кургани Куль-Оба, Чортомлик і Солоха, розкопані в дореволюційний час. Виявлені в них шедеври стародавнього золотарства відомі всьому світові. 1971 року експедицією Інституту археології на околиці м. Орджонікідзе Дніпропетровської області було досліджено скіфський курган 4 ст. до н. е.— Товсту могилу. Під його майже 9-метровим насипом виявлено дві гробниці — центральну, в якій було поховано одного з могутніх скіфських володарів, та бокову, де було захоронено дружину царя та малолітнього сина. Обидві могили мали вигляд просторих ґрунтових склепів, до яких вели вертикальні вхідні ями глибиною 8,5 м та 6,5 м. Центральну могилу було пограбовано ще в давнину. Дослідниками виявлено розкидані кістки чоловічого кістяка, уламки оригінального залізного панцира, набори бронзових наконечників стріл, втулку булави, срібні посудини, близько 700 золотих прикрас від одягу і зброї. Виходячи з вірувань у потойбічне життя, скіфи клали небіжчику в могилу все, що могло йому знадобитися у далекій дорозі. В коридорі, що сполучав вхідний колодязь зі склепом (туди грабіжники не пройшли), було знайдено кістяк слуги, а також глиняний та бронзовий посуд. Біля спуску в склеп лежали, імовірно, найбільш коштовні речі, покладені небіжчику для якогось урочистого випадку: оздоблений золотом бунчук, залізний меч в окутих золотом піхвах і велика золота нагрудна прикраса — пектораль вагою 1150 г. Піхви меча оздоблено сценами боротьби звірів, руків’я — зображеннями тварин і міфологічними сценами. Всі образи надзвичайно реалістичні, виконання їх напрочуд чітке і рельєфне. Пектораль належить до кращих зразків скіфо-античного мистецтва, будь-коли виявлених у Північному Причорномор’ї. Мі-сяцеподібне її поле поділене на три яруси. У нижньому вміщено скульптурні зображення тварин. У центрі композиції — три сцени боротьби коня з двома грифонами. Знесилена тварина ще намагається встояти, на губах та в очах — біль і відчай. Ліворуч і праворуч від цих груп зображено боротьбу кабана та оленя з левом і леопардом, погоню собаки за зайцем, два мирних коники-стрибунці — одвічні символи поля. Середній ярус заповнено декоративними рослинними мотивами, в які природно вписуються п’ять скульптурок птахів.

Найбільшої довершеності стародавній геній досяг у зображенні сцен із життя скіфів,   вміщених   у   верхньому ярусі. В центрі його двоє оголених до пояса чоловіків шиють сорочку з овечої шкури. Обабіч стоять свійські тварини. Між ними— два юних скіфи доять овець. На схід від центральної гробниці виявлено дві кінські могили з похованням шести коней. Збруя їх пишно оздоблена золотими, срібними і бронзовими прикрасами. Коней на тому світі мали обслуговувати троє забитих слуг.

Бокова могила залишилася непограбованою. Це перше за останні рокі скіфське царське поховання, що виявлене не-зруйнованим. Вбрання жінки та дитини вражає багатством — воно майже поспіль було обшито золотими платівками із зображенням рослинних і тваринних мотивів. Серед золотих прикрас цариці — масивна лита гривня, прикрашена фігурками левів, які полюють на молодого оленя, скроневі підвіски із зображенням богині, що сидить на троні, три широких браслети, 11 перснів. Подібні, але набагато простіші прикраси виявлено і в похованні дитини.

Знатних небіжчиків супроводжували на той світ четверо забитих слуг. Біля входів до могили стояли колеса від розібраних катафалків, в окремій господарчій ніші — бронзовий казан і сковорідка. Над однією із вхідних ям виявлено великий набір бронзових прикрас від поховального кортежу. Серед них — шість ажурних бронзових наверш від корогов, прикрашених стилізованими зображеннями оленів і грифонів.

Знахідки Товстої могили — ще одне переконливе свідчення високого рівня матеріальної культури всієї степової Скіфії.

Знайдені матеріали — дуже цікаве джерело до вивчення побуту, господарства, мистецтва, звичаїв, соціального ладу та історії скіфського суспільства в один з найскладніших періодів його буття.

БОРИС МОЗОЛЕВСЬКИЙ

TRESORS DU TUMULUS TOLSTAIA

Elevés par nos ancêtres dans le lointain passé, les tertres funéraires se dressent, silencieux, au milieu des steppes, conservant jalousement les mystères des événements qui se déroulèrent jadis sur le sol ukrainien. A l’heure actuelle, ces nombreux tumulus risquent d’être ensevelis au cours des travaux de construction de grande envergure qui s’effectuent dans tous les coins de notre république; ils sont également menacés d’être engloutis à jamais par les mers artificielles. C’est pourquoi, l’Institut d’archéologie de l’Académie des Sciences de l’Ukraine organise tous les ans dans les secteurs de construction des expéditions scientifiques qui obtiennent des résultats fort intéressants. Parmi les trouvailles les plus impressionnantes de ces derniers temps, il faut mentionner celles des tumulus scythiques, vestiges archéologiques d’un peuple nomade qui habitait le Sud de l’Ukraine actuelle aux Vile—»Ile siècles avant notre ère.

C’est avec les Scythes qu’est lié le début de l’Age de fer dans les régions du littoral septentrional de la mer Noire. Ce sont eux notamment qui formèrent la première société de classes sur la terre ukrainienne. Les monuments archéologiques de l’époque permettent de discerner nettement la différenciation de l’Etat scythique qui comprenait d’un côté les esclaves et les indigents, et de l’autre les princes et l’oligarchie aristocratique entre les mains de laquelle étaient concentrées des richesses fabuleuses.

Au Vie siècle avant notre ère, les Scythes entretenaient des rapports commerciaux très étroits avec les Grecs. La culture scythique fut sensiblement influencée par la civilisation de la Grèce antique. La conjonction de deux cultures donna lieu à l’apparition dans les steppes confinant à la mer Noire d’un art original que les chercheurs nomment scytho-antique. L’épanouissement de l’Etat des Scythes se situe au IVe siècle avant notre ère. C’est à cette époque que se rapportent leurs monuments les plus remarquables, tels que les tumulus de Koul-Oba, de Tchertomlyk et de Solokha, fouillés avant la révolution. Les chefs-d’oeuvres d’orfèvrerie qui furent découverts dans ces tertres sont connus dans le monde entier.

En 1971, une expédition de l’Institut d’archéologie effectua dans les environs d’Ordjonikidze (région de Dniepropetrovsk) les fouilles d’un tumulus scythique princier datant du IVe s. avant notre ère, et qui est connu sous le nom de tumulus Tolstai’a (en ukrainien Tovsta). Sous un talus de terre atteignant presque 9 mètres de haut, on découvrit deux sépultures: la première, placée au centre, contenait les restes d’un puissant souverain alors que dans la seconde, latérale, on trouva les squelettes d’une princesse et de son enfant. Les deux sépultures représentaient de vastes caveaux souterrains, auxquels menaient des entrées verticales d’une longueur de 8 mètres et demi, et de б mètres et demi.

La sépulture centrale avait déjà été pillée autrefois. Les chercheurs de notre expédition y découvrirent des ossements épars appartenant à un squelette d’homme, des morceaux d’une cuirasse originale en fer, des assortiments de pointes de flèches en bronze, un tampon de masse d’armes, des pièces de vaisselle en argent et près de 700 différents ornements en or qui devaient certainement décorer les vêtements et les armes du mort. Conformément aux croyances sur la vie éternelle, les Scythes mettaient dans les tombes de leurs morts tout ce dont ceux-ci pouvaient avoir besoin au cours de leur long voyage. Dans l’espèce de couloir qui relie l’orifice d’entrée au caveau et où les voleurs d’antan n’ont pas pénétré, on a trouvé le squelette d’un domestique, ainsi que de la vaisselle en argile et en bronze. Près de la descente qui mène au caveau étaient rassemblés les objets qui étaient estimés probablement comme les plus précieux, et que l’on avait préparés au prince en vue d’une cérémonie solennelle: une enseigne dorée, un glaive en fer engaîné dans un fourreau plaqué d’or et un pectoral en or de 1150 grammes. Le fourreau du glaive est orné de scènes représentant un combat de bêtes; la poignée du glaive est décorée de figures d’animaux et de scènes mythologiques. Toutes ces images sont d’un réalisme frappant et leur exécution est étonnamment précise et modelée.

Le pectoral se rapporte aux meilleurs spécimens de l’art scytho-antique découverts dans la région du littoral septentrional de la mer Noire. Sa surface en forme de croissant est divisée en trois rangées: celle du bas contient des figures sculptées d’animaux au centre desquelles on peut voir trois scènes représentant un cheval attaqué par deux griffons. La bête est épuisée, mais elle s’efforce encore de résister: ses yeux expriment la douleur et le désespoir. A droite et à gauche de ces groupes, un sanglier et un cerf se battent avec un léopard et un lion; un chien poursuit un lièvre; et aux extrémités, deux paisibles petites cigales, symboles éternels des champs. Des motifs décoratifs végétaux dans lesquels s’inscrivent parfaitement les images sculptées de cinq oiseaux emplissent la rangée moyenne. C’est cependant dans la rangée supérieure, où sont représentées des scènes de la vie des Scythes que s’est manifesté le plus vivement le génie de l’artiste. Au centre, deux hommes, le torse nu, cousent une chemise en peau de mouton. Des animaux domestiques se tiennent des deux côtés. Parmi eux, deux jeunes Scythes traient des brebis.

A l’est de la sépulture centrale furent trouvées deux tombes où étaient enterrés six chevaux. Leurs harnais sont somptueusement décorés d’ornements en or, en argent et en bronze. Trois domestiques qui devaient être attachés à leur service dans l’autre monde étaient inhumés à côté d’eux. La sépulture latérale est restée intacte. C’est d’ailleurs la première fois depuis 60 ans que l’on découvre un tertre funéraire scythique qui n’ait été pillé antérieurement. Les vêtements de la femme et de l’enfant sont d’une richesse surprenante; ils sont recouverts de plaquettes d’or, ornées de motifs végétaux et zoographiques. Parmi les parures en or de la princesse, se distinguent un torque décoré d’images de lion attaquant un jeune cerf, des pendants d’oreilles sur lesquels est représentée une déesse siégeant sur un trône, trois larges bracelets et onze bagues. Des ornements identiques un peu plus sobres ont été trouvés dans la sépulture de l’enfant. Quatre domestiques avaient été tués pour accompagner les souverains au-delà de la mort. A l’entrée des tombeaux étaient rangées les roues du catafalque démonté. Dans une niche à part étaient préparés un chaudron en bronze et une poêle. Au-dessus de l’un des orifices d’entrée, on a découvert des ornements provenant du cortège» funèbre et, notamment, six pointes de gonfalons en bronze ajouré, ornées d’images stylisées de griffons et de cerfs. Les trouvailles du tumulus Tolstaïa témoignent une fois de plus du haut niveau qu’avait atteint la civilisation matérielle de la Scythie. Les objets que nous avons découverts s’avèrent être une source très intéressante dans l’étude de l’économie, du mode de vie, des moeurs, de l’art, de l’ordre social et de l’histoire de la Scythie à l’une des périodes les plus complexes de son existence.

BORIS MOSOLEVSKI

4 ст. до н. е. Дніпропетровська область Фрагмент правої частини пекторалі
4 в. до н. э. Днепропетровская область Фрагмент правой части пекторали
Detail of right part of the pectoral
Fragment de la partie droite du pectoral

Фрагмент пекторалі: скіфи шиють сорочку з овечої шкури
Фрагмент пекторали: скифы шьют рубашку из овечьей шкуры
Detail of pectoral: Scythians scwinn a shirt of sheep skin
Détail du pectoral: les Scythes cousent une chemise en peau de mouton

Фрагмент пекторалі: скіф з амфорою серед свійських тварин
Фрагмент пекторали: скиф с амфорой среди домашних животных
Detail of pectoral: Scythian with amphora among domestic animals
Détail du pectoral: un Seville parmi des animaux domestianes

Деталь пекторалі: скіф з амфорою
Деталь пекторали: скиф с амфорой
Detail of pectoral: Scythian with an amphora
Détail du pectoral: un Scythe tien: une amphore

Фрагмент пекторалі: рослинний орнамент з птахами
Фрагмент пекторали: растительный орнамент с птицами
Detail of pectoral: floral ornament with birds
Fragmenl du pectoral: ornement végétal et figures d’oiseaux

Скроневі підвіски Золото. Висота 9 см
Височные подвески Золото. Высота 9 см
Temple pendants Gold. Height: 9 cm.
Pendants de tempes Or. 1 lauteur 9 cm

Деталь пекторалі: скіф, що доїть вівцю
Деталь пекторали: скиф, доящий овцу
Detail of pectoral: Scythian milking a sheep
Détail du pectoral: un Scythe trayant une brebis

Світильник, казан, сковорідка Бронза. Висота 14; 34; 3,5 см
Светильник, котел, сковородка Бронза. Высота 14; 34; 3,5 см
Oil lamp, cauldron, pan Bronze. Heights: 14, 34, 3.5 cm.
Chandelier, chaudron et poêle Bronze. Hauteur 14; 34; 3,5 cm

Ажурні оздоби горита (футляра для лука) Золото. Висота 1,5; 4,5; 3,7 см
Ажурные украшения горита (футляра для лука) Золото. Высота 1,5; 4,5; 3,7 см
Open-work gorytus (bow-case) ornaments Gold. Heights: 1.5, 4.5, 3.7 cm.
Ornements ajourés de gorvtus (carquois scythe) Or. Hauteur 1,5; 4,5; 3,7 cm

Нашивні бляшки від жіночого вбрання і намистина Золото. Висота 3; 1,7; 0,(3; 2,1 см
Нашивные бляшки от женской одежды и бусина Золото. Висота 3; 1,7; 0.6; 2,1 см
Sewn-on plates from woman’s dress and bead Gold. Heights: 3, 1.7, 0.6, 2,1 cm.
Plaquettes décoratives de vêtements féminins et petite perle Or. Hauteur 3; 1,7; 0,6; 2,1 cm

Фрагмент пекторалі: кобила з лошам
Фрагмент пекторали: кобыла с жеребенком
Detail of pectoral: mare with colt
Fragment du pectoral: une jument et son poulain

Кінське нанісся Золото. Висота 3,2 см
Конский наносник Золото. Высота 3,2 см
Bridle frontlet Gold. Height: 3.2 cm
Pièce frontale d’harnachement Or. Hauteur 3,2 cm

Навершшя від корогов Бронза. Висота 17; 15; 15,5 см
Навершия от хоругвей Бронза. Высота 17; 15; 15,5 см
Gonfalon tops. Bronze. Heights: 17, 15, 15.5 cm.
Pointes dë gonfalons. Bronze. Hauteur 17; 15; 15,5 cm

Деталь пекторалі
Деталь пекторали
Detail of pectoral
Détail du pectoral

Пектораль — нагрудное украшение
Пектораль — нагрудна прикраса

Грифоны пожирают лошадь

деталь ножен меча
деталь піхов меча

бляшки с изображением Медузы Горгоны
бляшки з зображенням Медузи-Горгони

деталь пекторали: один из скифов, которые шьют сорочку
деталь пекторалі: один з скіфів, що шиють сорочку

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *